Пінхол

Встановив пінхол об'єктив. Мій старий, саморобний на якому вже отримував непогані результати. Діаметр 0.2мм. обо трохи більше. Маю ще один, де точно 0.1мм. та вставлю його пізніше для порівняння.

Це фото, які я робив на саморобному об'єктиві. Плівка Ілфорд Дельта 100. 6Х6см.

Перший пробний кадр

Вчора відзняв пробний кадр на своїй саморобній камері. Далеко не ходив. Зняв прямо на балконі. Потрібно було визначити чи попав я в гіперфокусну віддаль та при яких максимальних розмірах йде ''завал''

6 на 9 сантиметрів оптимальний варіант. Глибина різкості від нескінченності до приблизно 10 метрів при діафрагмі 16... Даю кадр знятий ''мильницею'' на той самий час на автоматі...

Камера готова

Встановив тримач для плівки з пазами. Формат 6Х9см. Під плівку доклеїв шматок ракорди. Все пофарбував. Замість видошукача зверху встановив ''мильницю'' Нікон. Залишилось саме складне - вибрати сюжет для першого знімка...

Ще трохи...

От таке ''чудо'' вималювалося. Залишилось тільки фарбування чорною матовою фарбою. Зверху і зсередини. Зсередини тому, щоб не відбивалося світло і не було можливої вуалі на плівці.

Віддаль між об'єктивом і плівкою встановлена на нескінченність. Планую встановити механізм для наведення різкості по дальноміру. Поки-що встановлю видовжуючі кільця М42. Візування буду проводити по шахті від камери ''Любитель 166''.

Задня частина, так звана касета кріпиться за допомогою якихось ''гачочків'', які придбав в господарчих товарах, бо їх прийдеться закручувати в темноті... Касета світлоізольована за допомогою пористої гуми.

Всередині кріпиться відрізок плівки ролфільм 120 розміром 6 на 11 сантиметрів. Максимальний розмір фотопластинки 9 на 12 сантиметрів. Бажаю якнайшвидше побачити зображення. Це камера ''одного кадру''. Що в деякій мірі гріє моє самолюбство...

Христос народився!

Давно хотів зробити фотокамеру своїми руками. Не тому, що хочу зробити щось оригінальне чи втілити якісь свої рішення. А радше для свого задоволення. До того я вже робив камери та в їхніх конструкціях використовував деякі елементи зі старих камер. Рік тому придбав два об'єктива від фотозбільшувача ''Беларусь''. Очевидно вони від відносно нової модифікації збільшувача, бо їх кріплення М42. Починаю з об'єктива ''Індустар 58У''. Спочатку переглянув відгуки про нього в інтернеті. Зібраний за схемою ''Тессар''. Я вже знімав такого типу об'єктивом, але на плівці 35мм. Цей, розрахований на формат 6 на 9 сантиметрів. Тому я заздалегідь придбав відповідну плівку.

Я не обмежений в ширині формату, тому для першого знімку подивлюся на довшу картинку чим 6 на 9 сантиметрів щоб оцінити його якість по краях зображення.

Спочатку я думав вставити в конструкцію затвор та протяжку плівки, механізм виставлення різкості, кадрування. Але потім моє лінивство взяло верх, а мозок негайно вималював виправдувальну концепцію. - Досвідчений фотограф може втілити свій задум навіть при максимальному технічному обмеженні... Тобто знімати без затвора, а витримки ставити, як колись в давнину. Відкрив кришечку і плавним рухом закрив її... Гіперфокальна фокусна віддаль просилася сама собою, як результат максимального діафрамгування об'єктива для можливості встановлення витримки можливої для її відчуття, згідно з реакцією рухів руки... Потираючи руки від свого ''геніального'' задуму я, взявши в руки пилку почав пиляти фанеру! Та, навіть тут сталося ''не так просто, як гадалося''... Дружина дивилася на мене співчуваючи, співчуттям подібним до співчуття стажера психіатричної клініки. А сьогодні заборонила брати в руки будь-який інструмент, окрім клавіатури комп'ютера. Завдяки цьому Ви можете це прочитати... Буду писати продовження, бо попереду знову ''Свята...'' Христос народився! Славімо Його!

Ранок, туман, осінь.

   Це одна з моїх перших світлин, знятих камерою Нікон Д3000.

   Коли я вийшов з дому, ледь розпочинався світанок. Був туман, але не мокрий, а приємний.

   Я йшов по стежках свого дитинства.

   В цьому лісопарку, біля нашого дому я часто гуляв зі своєю бабцею.

   Фото не оброблялося в ніяких редакторах. Туман справжній.

Деякі мої роздуми про фотографію.

   "Багато фотографів вважають, що якщо вони куплять кращу камеру, то зможуть знімати кращі фотографії.  Краща камера не працюватиме за вас, якщо у вашій голові або в серці нічого немає".

   Арнольд Ньюман

   Це вислів відомого американського фотографа. Я дотримуюсь такої ж думки.

Це фото я зробив найпростішим "однооким" смартфоном. Це сходи в моєму будинку... Ніякої обробки в ніяких редакторах.

   Коли я дивлюся на це зображення, воно заставляє мене думати...

   Це "сходи мого дитинства". По них моя бабця водила мене маленького за руку. Звичайно ця світлина пов'язана з моїми спогадами, але гадаю, що це фото можливо спонукне когось згадати щось своє, бо в кожного є "свої сходи", свої віхи в житті і своє світло до якого прагне піднятися...

   Про фотографію написано дуже багато я вважаю, що навіть занадто багато.

   Тепер кожна людина - фотограф... І це не є щось погане! Скоріше навпаки.

   Та це тільки Мої роздуми, мої особисті думки, мої спогади...

   Я - ФОТОЛЮБИТЕЛЬ, слово аматор тут не підходить, бо я люблю фотографію. Для мене фотографія це ЗАВЖДИ - ЧУДО.

   Пам'ятаю, коли в десять років я, при червоному ліхтарі спостерігав за появленням зображення на фотопапері, але це дуже довга і серйозна тема.

   Але можливо я до неї повернуся...