пʼятниця, 27 листопада 2020 р.

Ранок, туман, осінь.

   Це одна з моїх перших світлин, знятих камерою Нікон Д3000.
   Коли я вийшов з дому, ледь розпочинався світанок. Був туман, але не мокрий, а приємний.
   Я йшов по стежках свого дитинства.
   В цьому лісопарку, біля нашого дому я часто гуляв зі своєю бабцею.
   Фото не оброблялося в ніяких редакторах. Туман справжній.

четвер, 26 листопада 2020 р.

Деякі мої роздуми про фотографію.

   "Багато фотографів вважають, що якщо вони куплять кращу камеру, то зможуть знімати кращі фотографії.  Краща камера не працюватиме за вас, якщо у вашій голові або в серці нічого немає".
   Арнольд Ньюман

   Це вислів відомого американського фотографа. Я дотримуюсь такої ж думки.

Це фото я зробив найпростішим "однооким" смартфоном. Це сходи в моєму будинку... Ніякої обробки в ніяких редакторах.
   Коли я дивлюся на це зображення, воно заставляє мене думати...
   Це "сходи мого дитинства". По них моя бабця водила мене маленького за руку. Звичайно ця світлина пов'язана з моїми спогадами, але гадаю, що це фото можливо спонукне когось згадати щось своє, бо в кожного є "свої сходи", свої віхи в житті і своє світло до якого прагне піднятися...
   Про фотографію написано дуже багато я вважаю, що навіть занадто багато.
   Тепер кожна людина - фотограф... І це не є щось погане! Скоріше навпаки.
   Та це тільки Мої роздуми, мої особисті думки, мої спогади...
   Я - ФОТОЛЮБИТЕЛЬ, слово аматор тут не підходить, бо я люблю фотографію. Для мене фотографія це ЗАВЖДИ - ЧУДО.
   Пам'ятаю, коли в десять років я, при червоному ліхтарі спостерігав за появленням зображення на фотопапері, але це дуже довга і серйозна тема.
   Але можливо я до неї повернуся...